455.17 Ответ г. Павлову на рецензию.1905 г. Е. П. Трифильев.

 прижизненное издание.  

Є. П. Трифільєв народився 5 січня 1867 року у Маріуполі у родині купця. Середню освіту здобув у маріупольській гімназії.

Протягом 1886–1890 років навчався на юридичному (один семестр) та історико-філологічному факультетах (історичне відділення) Харківського університету.

Працював викладачем у харківських середніх навчальних закладах. Водночас був хранителем фондів Музею мистецтв та старовини при Харківському університеті.

У 1901 році після проходження магістерського іспиту отримав вчене звання приват-доцента за спеціальністю російська історія і розпочав науково-педогогічну діяльність в Харківському університеті.

У 1905 році Харківський університет присудив йому ступінь магістра російської історії за “Очерки из истории крепостного права в России. Царствование Павла І” (Х., 1904), для написання яких автор дослідив архівні документи Сенату і Державної Ради.

З 1911 року вчений працював професором та завідувачем кафедри російської історії, секретарем історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі..

Після 1920 року очолював кафедру російської історії в Одеському інституті народної освіти (ОІНО), викладав в Археологічному інституті. Був головою секції Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Брав участь в археологічних розкопках поблизу Одеси.

В останні роки життя був залучений Одеським губернським архівним управлінням до розробки архівних фондів в Одесі. За дорученням місцевого істпарту розробляв історію аграрних рухів 1905 року в Херсонській губернії. Пізніше ці архівні документи стали основою для написання наукових праць.

Автор понад 20 наукових праць (зокрема, 2 монографій, 3 брошур, близько 20 наукових статей).

Помер 17 серпня 1928 року в м. Одеса.