2 листопада у Німеччині відбувся масштабний скрипофілічний онлайн-аукціон із участю 1524 акцій та облігацій переважно кінця ХІХ- першої половини ХХ століття. Учасники заходу мали можливість переглядати онлайн-каталог на веб-сайті аукціону, безкоштовно реєструватися і робити свої ставки. На жаль, більшість позицій так і не продалися, хоча деякі ставки були досить високими. Наводимо деякі позиції, котрі, на нашу думку, були найцікавішими.
Лот: 220 (Німеччина)
Назва: Цукровий завод Dingelber
Подробиці: акція на 125 талерів від 09/18/1874
Початкова ціна: 750,00 EUR
Дата: 09/18/1874
Місце: Dingelbe
На зображенні: цукрова фабрика Dingelber
Cтан: дуже добрий +
Результат аукціону: не продано
Цукровий завод в Dingelbe (нині район Шеллертен в Гільдесгаймі) було засновано у 1872-74 роках в інженерній установі Brunswick. Введення в експлуатацію залізничного вокзалу Брауншвейг-Гільдесгайм в 1882 році, від якого завод був лише на відстані 4 км, призвів до значного економічного підйому, проте виробництво цукру-сирцю все одно не перевищувало 100 000 центнерів за одну кампанію. У 1905 році завод перетворився на товариство з обмеженою відповідальністю, і згідно з цим раніше видані акції застаріли вже понад 100 років тому. Цей завод було знято з експлуатації у 1967 році. Сьогодні його будівля використовується як спортзал, особливо для гри в гандбол.
Лот: 176 (Німеччина)
Назва: Відділ продажів цегельних каменів
Подробиці: акція на 1000 марок (15.4.1898), частка засновника
Початкова ціна: 400,00 EUR
дата: 04/15/1898
Місце: Берлін
На зображенні: Відділ продажу цегли
Стан: добрий
Результат аукціону: не продано
Відділ продажу цегли спеціалізувався на торгівлі бруківкою, цеглою та іншими будматеріалами. Спочатку ця компанія мала блискучий успіх і отримувала надзвичайно високі дивіденди (від 15 до 32%). Проте згодом компанія почала здавати позиції, і на початку 1912 з'явився майже порятунок — укладення договору з Association Märkischer Ziegeleibesitzer щодо продажу 600 мільйонів цеглин на рік. Унаслідок несприятливого ринку нерухомості Центральний консалтинговий відділ продажів не міг продати навіть чверті цієї кількості. Усе це на фоні значної заборгованості призвело до ліквідації компанії.
Лот: 1175 (Франція)
Назва: Універмаг Paris-France S.A.
Подробиці: 4,5%-ва облігація від грудня 1930 року.
Початкова ціна: 260,00 EUR
Дата: 01/12/1930
Місто: Париж
На зображенні: Універмаг Paris-France S.A.
Стан: дуже добрий
Результат аукціону: продано за 300,00 EUR
Цей високодекоративний цінний документ створив знаменитий чеський ілюстратор, ювелірний дизайнер і плакатист Альфонс Марія Муха, один з найвідоміших представників стилю «Арт Нуво». Він був другом сім'ї власника універмагуParis-France S.A. Муха народився в Моравії в 1860 році, навчався в Мюнхені, Відні та Парижі. Незважаючи на тривале проживання у Парижі, Муха залишався патріотом і гарячим прибічником молодої Чехословацької республіки, дизайнером банкнот якої він також виступив.
Лот: 1213 (Японія)
Назва: Японська авіакомпанія (Nihon Koku Unso KK)
Подробиці: акція на 50 ієн (1.11.1928)
Початкова ціна: 300,00 EUR
На зображенні: Японська авіакомпанія (Nihon Koku Unso KK)
Стан: добрий
Результат аукціону: продано за 320,00 EUR
Nihon Koku Unso KK (Японська авіакомпанія) була заснована 1 листопада 1928 року зі статутним капіталом у 10 мільйонів ієн. Роздуми про створення авіакомпанії вже відбулися в першій половині 1920-х років.
Рідкісний дизайн акції з зображенням машини Ford Trimotor, побудованої в 1925-1930 роках, наразі не використовується компанією. Це надзвичайно важливий документ для документації історії японської авіації, оскільки Nihon Koku Unso KK вважається ядром сучасної військової та цивільної авіації Японії.
Лот: 1277 (Росія)
Назва: Російський пороховий завод
Подробиці: акція на 500 рублів, частка засновника (1884 рік).
Початкова ціна: 1.500,00 EUR
дата: 01/01/1884
Місце: Санкт-Петербург
На зображенні: Російський пороховий завод
Стан: дуже добрий
Статус: рідкість
Результат аукціону: не продано
У 1879 році Макс фон Діттенгофер (Max fon Dittenhofer) на фабриці в місті Ротвайль (Rottweil) розробив бездимний нітроцелюлозний порох, який отримав назву R.C.P. (Rottweiler Cellulose-Pulver). Як джерело целюлози німецький дослідник використовував деревину.
Макс Діттенгофер та його партнер Йоганн Хайдеманн хотіли побудувати філію цього порохового заводу в Росії, але цар Олександр III хотів, щоб фабрика належала російським громадянам. Отож, Діттенхофер та Хайдеманн надали своїм працівникам російське громадянство, але це також не допомогло. Зрештою, росіяни мали 5/9 акцій заводу, заснованого 1884 року. Пізніше завод було перепрофільовано в завод із виробництва пороху для полювання.