Перший негатив був отриманий ще в 1835 році Вільямом Тальботом. Наступним етапом став винахід фотоплівки. Патент належить Джорджу Істману — засновнику компанії «Кодак». Мода на фотографію стає масовою в 1923 році, коли німецька фірма «Leicа» випускає свій перший малоформатний фотоапарат — менш громіздкий і портативний, що дозволяло користуватися ним поза межами фотостудії. На даний момент перший фотоапарат «Leica» 1923 року випуску є найдорожчим в світі: на аукціоні він був проданий за 2 мільйони доларів США.
Перший радянський фотоапарат масового виробництва
В кінці 20-х років в СРСР виникає питання про виробництво масового і недорогого плівкового фотоапарата. До цього в користуванні був масивний «агрегат» на штативі — «Фотокор». Користуватися ним було вкрай незручно. В цей же час за межами СРСР люди вже освоюють мистецтво фотографії за допомогою малоформатних фотоапаратів.
У Радянському Союзі перша серія фотоапаратів малого формату «ФЕД» (що розшифровується як Фелікс Едмундович Дзержинський) була випущена в 1934 році. Тут використовувалася 35 мм плівка на 36 кадрів. Це були точні копії німецького фотоапарату «Leica II», який вже набув популярності по всьому світу. Цікаво, що спочатку фотоапарати збиралися в харківських майстернях Дитячої трудової комуни під чуйним керівництвом А. Макаренка, який пізніше напише про це у своїй знаменитій «Педагогічній поемі». Таким чином, безпритульні діти стали першими в Союзі, хто навчився збирати «ФЕД».
Про переваги «ФЕДа»
Після того, як була випущена пробна партія з десяти фотоапаратів та експеримент був визнаний вдалим, «ФЕД» запускають в масове виробництво. За своїми характеристиками «ФЕД» не набагато відрізнявся від свого німецького прототипу, а в деякому навіть перевершував його. Наприклад, на німецькій «лейці» касета для зарядки плівки розташовувалася внизу, що було вкрай незручно, особливо, для фотолюбителя. Радянські конструктори вирішили розташувати касету ззаду. Це нововведення використовували та інші заводи по виробництву фотоапаратів.
Також ходять легенди про міцність фотоапарата, за що його прозвали «непробивним»: нібито група інженерів з СРСР поїхала на екскурсію в Париж, де їх повели на Ейфелеву вежу. Тут сталася неприємність: одна жінка так захоплено фотографувала, що впустила свій «ФЕД» вниз. Коли французи кинулися втішати нещасну, вона спокійно відповіла, що нічого страшного не сталося. І правда: «ФЕД» лежав внизу — цілий і неушкоджений. Здивовані французи благали продати диво-фотоапарат, на що радянська жінка відповіла відмовою. І тільки перед від'їздом погодилася виміняти «ФЕД» на ящик Chanel №5. Правда це чи ні — вирішувати вам, але фотоапарат і справді був дуже міцним і витривалим, тому був в пошані у військкорів. До речі, найвідоміше фото, зроблене на «ФЕД» під час Другої Світової — «Загибель солдата» авторства Анатолія Гараніна.
«ФЕД» і конкуренти
Після випуску «ФЕД» починається виробництво та інших моделей. Наприклад, фотоапарат «Піонер» (в кількості 500 штук) і «Фаг» (100 штук).
У 1935 році виходить фотоапарат «Спорт» (близько 20 тисяч штук). Це був перший в світі дзеркальний однооб'єктивний фотоапарат, який мав заряд на 50 кадрів.
Незважаючи на початкову мету — створення фотоапарата для масового виробництва і продажу, «ФЕД» і «Спорт» були відносно дорогими, тому випускали і дешевші моделі більш низької якості: «ФЕДетта», «Зміна», «Малютка», «Ліліпут» та інші.
Під час війни виробництво «ФЕДа» було призупинено, а креслення передані в Красногорський завод. Там був створений вдосконалений аналог — Далекомірний фотоапарат «Зоркий». Пізніше, в 1952 році, побачив світ перший дзеркальний фотоапарат «Зеніт». Після появи на світ «Зеніту», «ФЕД» став менш популярний, хоча останню модель цього фотоапарата («ФЕД-5») випускали аж до 1990 року. «Зеніт» також заряджали 35 мм плівкою, проте істотною відмінністю фотоапаратів цієї марки був величезний вибір зйомних об'єктивів, в тому числі, об'єктив для фотополювання. Дзеркальні об'єктиви «Зеніту» до сих пір користуються популярністю, тому любителі радянської оптики досі використовують їх, поєднуючи з сучасними цифровими фотокамерами. «Зеніт» став найпопулярнішим радянським фотоапаратом. Модель «Зеніт-Е» була проведена в кількості 8 млн примірників, що є абсолютним рекордом серед фотоапаратів такого типу.
Радянська якість
Виробництво фотоапаратів в СРСР — це довга історія із зупинками, перепочинками і ривками. Однак, говорити про занепад не доводиться, адже до 70-х років радянська фотопродукція експортувалася в сімдесят країн світу. В останні роки радянські фотоапарати облюбували хіпстери. Існують спеціальні магазини, в яких ви знайдете все для зйомки на плівку, а також всі необхідні матеріали та інструменти для роботи з плівковою фотографією.
Ціна питання
В цілому, даний вид колекціонування не вимагає особливих матеріальних витрат. На вартість радянського фотоапарата впливають такі фактори, як рідкість, технічний стан, зовнішній вигляд, рік випуску, характеристики. Наприклад, фотоапарат «Фотокор», який випускався ще до «ФЕДа», попадається не так часто. Його ціна варіюється від 300 до 700 грн. А більш популярні фотоапарати, що випускалися масово, можуть коштувати зовсім дешево, тому радимо не поспішати з покупкою, попередньо ознайомившись із ситуацією на ринку, наприклад, на спеціалізованих сайтах або інтернет-аукціонах. Не кожна модель фотоапарата «ФЕД» буде коштувати однаково. Якщо перший «ФЕД» тридцятих років випуску може обійтися вам в кілька тисяч, то наступні, більш пізні моделі в хорошому стані можна купити і за 100-200 грн.